- обставити
- [обста/виетие]
-а/ўл'у, -виеш, -а/ўл'ат'; нак. -а/ў, -а/ўтеи
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
обставити — див. обставляти … Український тлумачний словник
обставити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
обставляти — я/ю, я/єш, недок., обста/вити, влю, виш; мн. обста/влять; док., перех. 1) Ставити щось навколо або вздовж чого небудь. || рідко. Обрамляти, оточувати чим небудь. || розм. Заставляти щось чим небудь, розміщуючи по всій поверхні. Обставити стіл… … Український тлумачний словник
Савченко-Бельский — Савченко Бельский, Владимир Александрович Владимир Александрович Савченко Бельский укр. Володимир Олександрович Савченко Більський 14 июня 1867(18670614) 21 сентября 1955 … Википедия
Савченко-Бельский, Владимир Александрович — Владимир Александрович Савченко Бельский укр. Володимир Олександрович Савченко Більський … Википедия
обвішити — шу/, ши/ш, док., перех., спец. Обставити, відзначити віхами (дорогу, ділянку землі і т. ін.) … Український тлумачний словник
обставлений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обставити. || обста/влено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
обстовпити — плю/, пи/ш; мн. обстовпля/ть; док., перех., заст. Обставити стовпами (для позначення чого небудь) … Український тлумачний словник
умеблювати — (вмеблюва/ти), ю/ю, ю/єш, док., умебльо/вувати (вмебльо/вувати), ую, уєш, недок., перех. Обставити меблями (приміщення) … Український тлумачний словник
доводити — I = довести 1) (підтверджувати істинність, правильність чогось фактами, міркуваннями, доказами), обґрунтовувати, обґрунтувати, мотивувати, у[в]мотивовувати, у[в]мотивувати, показувати, показати, арґументувати; обставляти, обставити, підпирати,… … Словник синонімів української мови